Не злись, умерь шальную прыть,
Морозный ветер.
Мне нужно как –то дальше жить
На этом свете,
Мне нужно как- то устоять
Под снежной вьюгой,
А вьюгу колкую назвать
Своей подругой.
И пусть взрывая тишину,
Трещат морозы.
Но не боюсь и не приму
Зимы угрозы.
Мою судьбу хранит рука
Святого Духа
И оттого судьба легка,
Полегче пуха.
И пусть весь мир вокруг меня
Снегами скован,
Мне жар крещенского огня
Судьбой дарован.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
